Пів на другу ночі, а я не сплю. Насолоджуюсь самотністю й спокоєм, бо завтра субота й не треба рано вставати ( але ж я встану). На мене чекають приємні справи. Буду в'язати, фотографувати й викладати. До цього я пересаджу свої помідори, й буду дізнаватися в інтернеті, чого в мене не росте петрушка. Нічого поганого я їй не зробила, а вона он як зі мною.

Ще я планую витягти себе на свіже повітря.

А прибирання буде, якщо залишиться час. Чи якщо з'явиться бажання, але це що повинне трапитися для цього, страшно уявити…

Як я тягнула на своїй дупці 14 кіло високорідної землі треба розказувати?

Моя дупка вийшла у 17, тому що так можна було 😁. Здвинути графік наперед. І зробила це.
Все- як у житті.
Тобі здається, що є тільки 2 варіанти. Але ж ти можеш переграти самого себе. Я це роблю щодня.

(не зважайте, то я з самою собою спілкуюсь)

Крамниця працює до 19, здається. Зараз майже 16. З 17 по 18 я зайнята. А я тягну час. Йти 10 хв.

Рабів в мене немає.

Такс… Позитивне. Жива. Почала видраювати кухню, між річчю, як завжди приготувала сніданок. Вирішила ввімкнути радіо, бо зрозуміла, що голова не витримує від стресу, а не від приємних звуків. Рік тривог не минув без наслідків- я стала схожа на сухар, і ззовні, і внутрішньо. Книжки, різне атмосферне відео, улюблені заняття допомогають, але недостатньо, щоб рости, а не чахнути. Вчасно я здибала цей сайт. Вважаю це черговим дивом мого життя. Бо й справді нікому не потрібні чужі думки, але тут відчуття якесь інше. Можливо я витримаю за допомогою цієї тиші.

Порушила всі свої принципи й випила табли від голови. І так стало добре…

Відразу і думки стали позитивними. Хочеться відразу налагодити своє життя. Завтра піду, куплю землю й займуся пересадкою своїх рослин.

Можливо ще чимось займуся. Для цього мені треба буде відкілясь накопичити енергію. Зазвичай її я дістаю з якихось своїх розвиваючих дій. Багато з чого. Або від того, що хтось щасливий, мені також стає добре. Але хто мені покаже таких людей, бажано наживо. Бо удавати щастя це зовсім не те.

Не завжди буває, коли людина хоче ділитися позитивом або цікавим - є чим.
Мені справді хочеться, але голова вже кілька днів як гарбуз, вуха гудять, а тіло не може навіть посуд вимити. Стан таких, як хтось вдарив мене по голові великою дошкою.
Мамо каже, що всі ознаки великого тиску, вона в мене спець по таким справам. Відразу визначає, що мені потрібно випити, щоб стало легше. Але я тримаюсь й чекаю на те, що саме все пройде. Чекаю вже тиждень десь.
Завтра треба хоч в лікарню завітати. Мені мабуть там вже чекають з нетерпінням.

Так і є. Хлопчику 12, і він бореться за життя.
Не розумію нічого. Але це боляче.

Сьогодні були батьківські збори. Як все сумно.

А точніше, їх було 2.

Перший сон. Місяців 4 потому.
Розкажу як було. Бо мені здається, так потрібно.

"Сиджу на кухні, ховаюся від дрона під вікном. З іншої сторони стіни воно літає і якось здогадується, що я по- іншу сторону. Я це розумію й мені стає дуже- дуже лячно. Бо чомусь я наче відчувала, що воно буде стріляти.

Дочка в коридорі, напроти вікна. Боїться страшенно! Я починаю бігти до неї і починається стрільба. В нас.

Дочка біжить в іншу кімнату, там балкон." А далі й згадувати не хочу, що було. Це ж сон. Страшний, але все- таки. Коли боїшся кожного дня за рідних. Такі сни стають ще страшнішими…

(Наступного дня я прочитала в міських новинах, що якісь батьки втратили сина- підлітка. Причина- балкон.)

Сон 2.

(Наснився мені він сьогодні вночі.)

"Я стояла на нашому балконі. З сусідського балкону виліз хлопець. Я швидко відкрила віконниці і схопила його. Перший раз, просто підтримала, боялася, що ще гірше зроблю. А потім схопилася, що він досі ззовні й тримала за руку, поки не вліз додому.
Він був пригнічений. Сердитий. Йому не сподобалося, що йому не дають. Він з розбігу перестрибнув балконну огорожу і довершив свою справу."

Інколи, я боюся свої сни. І новини не передивлялася.

В мене є дві сторінки на одному інтернет- ресурсі. Одна- відкрита, друга- закрита. У відкриту, незважаючи на те, що там часто поповнюється контент- підписуються одиниці. В закриту, де нема жодного допису, нагло прям лізуть і лізуть.