Як я тягнула на своїй дупці 14 кіло високорідної землі треба розказувати?
3 March
0
Моя дупка вийшла у 17, тому що так можна було 😁. Здвинути графік наперед. І зробила це.
Все- як у житті.
Тобі здається, що є тільки 2 варіанти. Але ж ти можеш переграти самого себе. Я це роблю щодня.
(не зважайте, то я з самою собою спілкуюсь)
Все- як у житті.
Тобі здається, що є тільки 2 варіанти. Але ж ти можеш переграти самого себе. Я це роблю щодня.
(не зважайте, то я з самою собою спілкуюсь)
Крамниця працює до 19, здається. Зараз майже 16. З 17 по 18 я зайнята. А я тягну час. Йти 10 хв.
Рабів в мене немає.
Рабів в мене немає.
Сьогоднішня світлина. Не пам'ятаю скільки їм, головне, що ростуть і піднімають мені настрій. Ні. За землею я ще не ходила. Так. Знаю, що треба вже пересаджувати у щось більше. Ні, дачі в мене нема, але є балкони. Так, я займаюся ними не знаючи про садіння нічого. Так, я дивна.
Такс… Позитивне. Жива. Почала видраювати кухню, між річчю, як завжди приготувала сніданок. Вирішила ввімкнути радіо, бо зрозуміла, що голова не витримує від стресу, а не від приємних звуків. Рік тривог не минув без наслідків- я стала схожа на сухар, і ззовні, і внутрішньо. Книжки, різне атмосферне відео, улюблені заняття допомогають, але недостатньо, щоб рости, а не чахнути. Вчасно я здибала цей сайт. Вважаю це черговим дивом мого життя. Бо й справді нікому не потрібні чужі думки, але тут відчуття якесь інше. Можливо я витримаю за допомогою цієї тиші.